Науковий консенсус такий Згадка Тацита про страту Ісуса
є і достовірним, і має історичну цінність як самостійне римське джерело. Однак Тацит не розкриває джерела своїх відомостей. Існує кілька гіпотез щодо того, якими джерелами він міг скористатися.
Історичні праці Тацита зазвичай вважаються одними з найнадійніших джерел сучасної римської історії, хоча точність деяких відомостей була поставлена під сумнів. Відсутність у нього симпатії до євреїв і християн має попередити нас про його римські упередження в цілому.
Крім того Євангеліє та послання Павла, небіблійні твори, які вважаються джерелами історичності Ісуса, включають дві згадки в «Єврейських старожитностях» (Testimonium Flavianum, рідний брат Ісуса, Яків) єврейського історика та галілейського воєначальника Йосипа Флавія (датується приблизно 93–94 рр. н. е.) та згадати в…
Фактологічна точність праці Тацита справді сумнівна. Він базується в основному на вторинному джерелі невідомої надійності, і очевидні помилки проявляються в його плутанині між дочками Марка Антонія та Октавії, обидві на ім’я Антонія.
Яку думку мав Тацит про послідовників Ісуса? Тацит вважав послідовників Ісуса забобонним натовпом, який займався принизливими й ганебними вчинками в Юдеї та Римі. Очевидно, Тацит мав мало поваги чи толерантності до цих ранніх християн.
Автентичність. Більшість вчених вважають цей уривок автентичним і що Тацит був автором. Припущення про те, що цей уривок міг бути повною підробкою, загалом відкидалися вченими.