Значення: [1] залишити місце: відійти, відійти. [2] залишити людину: припинити стосунки; залишити когось у спокої. [3] рефлексивний, покладатися на щось/когось: прийняти поведінку, річ як певну й довіряти їй.
кинутий (частина де): залишити.
закінчити. Рими: -ɛndn̩ Значення: [1] перехідний: припинити щось робити, завершити щось, припинити діяльність.
сумуватине потрапивши, (пропав), не знайшовши, недоглянувши, пропавши'.
· піти · відійти · (до речі / місця) попрощатися (мал.) · відірватися · відірватися (від) (також переносне) · (місце) залишити · піти геть · відійти · розбити (свої) намети (рис.) · відвернутися (іти)
покластися на (когось) (мал.) · (на когось) надійний банк · можна покластися на (на) · бути надійним · на когось можна покластися (зб.)