ГЛОНАСС – це абревіатура від ГЛОбальна НАвігаційна Спутникова Система російською мовою. Роль супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС така подібна до GPS Сполучених Штатів, системи супутникового позиціонування Galileo в Європі та
супутникова навігаційна система Китаю [1].
Варіанти GPS + ГЛОНАСС або GPS + GALILEO пропонують підвищену продуктивність у складних умовах і швидше визначення положення, ніж використання лише GPS. Однак використання GPS та іншої супутникової системи разом може скоротити термін служби акумулятора швидше, ніж використання лише GPS.
Продуктивність у високих широтах: ГЛОНАСС забезпечує краще покриття та точність у високих широтах (північні та південні регіони), порівняно з GPS, завдяки своїй орбітальній конфігурації. Швидке отримання сигналу: у певних ситуаціях система може отримувати сигнали швидше, ніж GPS, що скорочує час запуску навігаційних пристроїв.
Основними функціями Космічного сегменту є передавати радіонавігаційні сигнали, а також зберігати та ретранслювати навігаційне повідомлення, надіслане сегментом управління. Ці передачі контролюються дуже стабільними атомними годинниками на борту супутників.
ГЛОНАСС
| Логотип ГЛОНАСС | |
| Країна/країни походження | Радянський Союз (нині Росія) |
| Оператор(и) | Роскосмос (Росія) |
| Тип | Військовий, цивільний |
| Розмір сузір'я |
|---|
Крім того, на сигнали ГЛОНАСС можуть впливати такі природні явища, як сонячні спалахи, збурення іоносфери або геомагнітні бурі, які можуть зменшити їх точність або доступність.
Система ГЛОНАСС використовує 24 супутники для надання послуг глобального позиціонування, які надає високоточну тривимірну (3D) інформацію про простір і швидкість, а також своєчасне обслуговування. На відміну від систем GPS, структура ГЛОНАСС використовує стратегію множинного доступу з частотним поділом.